(на друзки)

чаще мн. дребезги дрізки, (диал.) друзки (ум. дрізочки, друзочки), скалки, скляночки. [Чарка впала додолу й розбилася на скалки]. Разбить в дребезги - розбити на дрізки (диал. на друзки), на скалки, на гамуз, на камуз, на череп'ячко, потрощити, помізчити, поскіпати. [Потрощив, помізчив ті горщики. Ми з коцюбами підемо і тим панським слугам голови поскіпаємо (Франко)].

* * *

1) (звон разбиваемого стекла, падающего металла) дзе́нькіт, -коту, бря́зкіт; дре́нькіт

2)

1. n

1) падіння

2) занепад

3) спад; зниження

4) звич. pl водоспад

5) амер. осінь

6) випадання опадів

7) впадіння (ріки)

8) народження; окіт (ягнят тощо); виводок; опорос

9) рубання лісу; зрубаний ліс

10) покривало, вуаль

11) спорт. коло, раунд; сутичка; боротьба

12) тех. напір; висота напору

13) схил, обрив

14) мор. фал

15) тех. канат підйомного блока

16) муз. каданс

17) полювання на китів

18) пастка

2. v (past fell; p.p. fallen)

1) падати; спадати; знижуватися; схилятися

2) опускатися, спускатися; наставати

3) охоплювати, долати (про сон тощо)

4) слабшати, затихати (про вітер тощо)

5) погіршуватися, псуватися (про настрій тощо)

6) полягти, загинути (в бою)

1) дохнути (про худобу)

8) руйнуватися, обвалюватися; осідати

9) поширюватися, лягати (на когось, щось)

10) припадати, випадати

11) ставати, робитися

12) зриватися з вуст

13) опадати (про листя)

14) випадати (про зуби тощо)

15) іти, падати (про дощ тощо)

16) розпадатися (на частини)

17) западати, спадати, приходити (в голову)

18) народжуватися (про тварин)

19) амер. рубати, валити (ліс)

20) потрапляти (у пастку)

* * *

1) падіння

2) зниження, падіння; спад

3) pl водоспад

4) уклон, обрив, схил ( пагорба)

5) випадання (волосся, зубів)

6) aмep. осінь

7) випадання ( опадів)

8) впадіння ріки

9) окіт, народження ( ягняти); виводок, приплід

10) рубка лісу; зрубаний ліс

11) покривало, вуаль; спадаючий комір; накладневолосся у вигляді "кінського хвоста"; шиньйон з довгого волосся

12) cпopт. коло, бій, раунд

13) тex. напір; висота напору

14) тex. канат піднімального блоку ( block and fall); мop. фал

15) мyз. Каданс

16) peл. ( the Fall) гріхопадіння, первородний гріх ( a fall from grace)

1) падати

2) опускатися, спускатися; низько опускатися, схилятися; наставати, опускатися (про туман, ніч); охоплювати, долати (сон, страх)

3) падати, знижуватися; ущухати, слабшати; погіршуватися, псуватися

4) загинути; здихати

5) прямувати, направлятися

6) опускатися; іти під уклон

7) валитися, обвалюватися; осідати

8) (on, upon) поширюватися, лягати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про відповідальність); падати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про підозру); (to) випадати ( на чию-небудь долю); діставатися ( кому-небудь)

9) зриватися з вуст

10) cл. потрапити до в'язниці

11) втратити цнотливість

12) опадати (про листя; fall oft); випадати (про волосся, зуби; часто fall out)

13) іти, випадати (про дощ, сніг)

14) впадати ( про ріку)

15) потрапляти ( у пастку)

16) розпадатися ( на частини)

17) западати ( у голову); спадати ( на думку)

18) народжуватися (про ягнят, щенят)

n pl

куски, уламки, тріски

* * *

n; pl

1) с.г. проріджування, проривання (рослин)

2) проріджування лісонасаджень

3) хім. розведення, розрідження

* * *

1) c-г. просмикування, проріджування, проривання ( рослин); проріджування лісонасаджень

2) xiм. розведення, розрідження

3) pl друзки, деревні відходи

n; pl

1) c-г. просмикування, проріджування, проривання ( рослин); проріджування лісонасаджень

2) xiм. розведення, розрідження

3) pl друзки, деревні відходи

ломнуть

1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];

2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.

* * *

1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;

2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.

* * *

1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий

2) (неглубокий) мілки́й

віра, релігія О, К, М; дининдэн дӧн- зрікатися своєї віри СЛ; … йандым сычан дининдэн, кӱйдӱм сычан дининдэн мишаче плем'я мене замучило остаточно СМ; пор. дӱн I; див. дин-иман, дин-йыман.

насл. дзвону битого посуду Г, СК; дин хырылды тарелкалар дзень — розлетілися на друзки тарілки Г; дин-дин эт- дзвеніти СК; диннаҗах учту чыхты онда чиндэн бир кӧльмек із дзвоном вилетіла звідти сорочка Г.

розбивати на шматки, на друзки, ущент О, К.